Вік мудреця — обідній стіл з дерева

Дерева таять у собі багато історії. Вони немовби стоять самі по собі, ростуть ушир та ввись і ніби байдуже їм до земних навколишніх справ. Але якщо вже є доведеним фактом, що нежива вода записує та зберігає інформацію, то як можна стверджувати, що живе дерево не зчитує і не нотує події, що кояться за його буття? І звідки ж тоді стільки химерних і загадкових малюнків на його корі та ще більше під корою?

Могутнє і величне дерево в'яз живе 80-100 років, а деякі екземпляри доживають до 400 років. Такі старці нагадують порізаних глибокими зморшками мудреців, що бережуть знання людства.

Потрібно очистити думки,  щоб побачити разом з нами очі живих створінь, які наклали свій відбиток на старезній деревині нашого столу.

Чи то задумливі вологі очі диких коней, які блукали поруч і ховались у холодку могутньої крони.. Чи то хитрі зіниці прудкої степової лисиці, котра мала нору між крепким товстим корінням, що міцно вчепилось за рідну землю, ніби крюками... 

Усе бачив в'яз, усе відмітив на своїй деревині, усе записав коло своєї серцевини, та відобразив на картині свого віку. 

А ще виявився щасливчиком, адже потрапив у дбайливі руки, що максимально зберегли авторські лінії, і  природна картина його життя отримала дбайливе обрамлення. 

І тепер цей стіл-картина із в'язу дихатиме спокоєм у чиїйсь затишній оселі, привнесе мудрість віків та мовчки передасть сутність, яку пізнав, тихо спостерігаючи за усім живим та неживим зі свого височенного зросту.